Одночасно із законом про патенти було прийнято постанову ЦВК і РНК СРСР від 12 вересня 1924 р. «Про промислові зранку (рисунки і моделі)». За цим законом як промислові зразки охороняли:

• нові за виглядом або формою художньо-промислові рисун
ки, призначені для відтворення у відповідних виробах;

• ниві за виглядом, формою, будовою або розташуванням час-
гин моделі, призначені для промисловості, торгівлі, ремесла, до
машнього вжитку і взагалі для будь-якої роботи.

Комітет у справах винаходів не реєстрував як промислові зразки такі об'єкти, як стаціонарна споруда, будинок, плавильна піч, а також друкарські шрифти та інші об'єкти, призначені для друкування. Реєстрації підлягали лише нові зразки л межах країни, Пріоритет заявки розраховували від моменту її подання до Комітету.

Якщо всі формальні вимоги до матеріалів заявки було виконано. Комітет протягом двохтижні в від дня прийняття заявки вносив зразок до реєстру. Заявникові видавали свідоцтво про реєстрацію промислового зразка.

Особа, яка зареєструвала зразок, мала виключне право у вигляді промислу відтворювати в межах СРСР цей зразок загалом або ного характерні частини, запроваджувати вироби, що відтворюють зразок, в обіг або іншим способом використовувати їх (ст. 7).

Строк охорони становив 3 роки від дня подання заявки до Комітету та міг бути подовжений на 3, а потім ще на Л роки. Запільний строк охорони промислового зразка становив 10 років.

Права на зразок могли бути передані за повною або обмеженою ліцензією як до, так і після реєстрації зразка. Розгляд спорів ^:і-'ііііснк)вали в судовому порядку.

Постанова про промислові зразки.Охорона промислових -зразків як самостійних об'єктів інтелектуальної власності була відновлена у зв'язку з приєднанням СРСР до Паризької конвенції ^пРо охорону промислової власності. 9 червня 1965 р. Рада -"Шістріц СРСР прийняла Постанову про промислові зразки, а іаіентне відомство затвердило Положення про патентні зразки.

Як промислові зразки відтепер охороняли нові придатні для виготовлення промисловим способом художні рішення, пов'язані із зовнішнім виглядом промислового виробу, які демонструють єдність технічних та естетичних якостей.

Для визнання художнього рішення промисловим зразком за Положенням 1965 р. було достатньо його місцевої новизни, тобто новизни в межах СРСР. Не підлягали правовій охороні рішення, пов'язані Із зовнішнім виглядом більшості виробів легкої промисловості. Положення передбачало дві форми охорони промислових зразків - свідоцтво та патент. Останній діяв 5 років і міг бути подовжений ще на 5 років.

8 липня 1981 р. Кабінет Міністрів СРСР затвердив нове Положення про промислові зразки, яке містило досконаліші правила, наближені до міжнародних стандартів. Так, від промислового зразка вимагали світової новизни, було взято під охорону зовнішній вигляд виробів легкої промисловості, строк дії патенту на промисловий зразок був збільшений до 10 років.

Останні законодавчі акти СРСР в галузі патентного права

Проблеми реформи винахідницького права в СРСР активно обговорювали у 80-ті роки XX ст. 31 травня 1991 р. Верховна Рада СРСР прийняла новий Закон «Про винаходи в СРСР», шо набрав чинності 1 липня 1991 р. 10 липня 1991 р. прийнято Закон СРСР «Про промислові зразки*, який мав набрати чинності 1 січня 1992 р. Готували Закон СРСР «Про Патентний суд СРСР», Положення про патентних повірених, Статут Державного фонду винаходів СРСР, ряд інших актів. Розпад СРСР як єдиної держави перешкодив їх втіленню у життя.

3.11. Становлення патентного права в Україні

З утвердженням України як самостійної держави дався взнаки вакуум навколо забезпечення охорони об'єктів промислової власності. Адже законодавство про винаходи та інші результати науково-технічної творчості належало до часів колишнього СРСР.

Початком організації національної патентної системи можна вважати 1993 р., коли постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. за №29 заснувала Державне патентне відомство України (Держпатент України) - центральний орган виконавчої влади.

За короткий час було сформовано організаційну структуру Держпатетну, створено нормативно-правову базу для забезпечен-

ня правової охорони промислової власності на території України, організовано систему реєстрації прав на використання об'єктів промислової власності.

Після створення Державного департаменту інтелектуальної власності на базі науково-дослідного центру патентної експертизи (НДЦЕ) було засновано Державне підприємство «Український Інститут промислової власності», підпорядковане першому.

15 грудня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила два закони про патентне право. Закон № 3687-ХП <*Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на винаходи та корисні моделі в України. Закон № 3688-ХІІ «Про охорону прав на промислові зразки» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям І здійсненням права власності на промислові зразки в Україні.

Глава 39 ЦК присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

І ПОСЛУГ: СТАНОВЛЕННЯ ПРАВА НА ТОВАРНІ ЗНАКИ

Товарні знаки як знаки походження

Товарні знаки як знаки походження віддавна застосовували виробники цегли, шкіри, книжок, зброї та інших речей. Вони ставили клеймо у вигляді літер, зазвичай ініціалів, або інших символічних позначень на товари для зазначення виготівника продукції.

Ці знаки не виконували сьогоднішню функцію полегшення розпізнавання товару в умовах розмаїття. Разом із тим вони позначали аспект права на товарний знак, який не втратив значення дотепер, а саме те, що знаки створюють зв'язок між товаром І його виробником.

Маркування використовували також для позначення володіння. Англійське слово Ьгапо. (тавро), яке часто вживають навіть зараз як синонім товарного знака, засвідчує цю практику: брен-Дом фермери називали маркування скоту клеймом за допомогою розжареного заліза.

Товарні знаки та виробництво товарів для експорту

Топарні знаки мали особливе значення для розвитку виробництва товарів для експорту. Так, вироби з металу виготовляли в

Англії задовго до промислового століття, тому сталь, зброя, столові прибори мали на собі традиційні позначення англійських виробників. Це стосувалося й дорогоцінних металів.

Товарні знаки та гільдії

Гільдії - основна форма ремісничого виробництва тих часів, коли міське життя зазнало перетворень, пов'язаних із виникненням професій та об'єднань, очолюваних майстрами-ремісниками, які досягали цього статусу внаслідок учнівства та створення власноручного шедевру.

Умови виробництва підтверджували інспектори гільдії. Використовували різні позначення: гільдії, позначення майстра-ремі-сника, яке останній вибирав раз і назавжди, отримуючи статус майстра. Іноді використовував'] и позначення підмайстра або місцевий знак. Позначення могли набувати форми печаток на виробах з дорогоцінних металів.

Товарні знаки вживали для того, щоб засвідчити, їло професійна організація дотримується як правил виробництва, так і своїх професійних завдань. Ці знаки, вживані, аби поглибити в ремісників почуття відповідальності, здебільшого були обов'язковими.

Покарання за використання чужого товарного знака

Забороняли використовувати знак, що належить іншому, і суворість покарань XVI ст. за підробки свідчить, що порушення правил частішали в міру того, як занепадал и гільдії. Як приклади можна навести едикт Карла V (1544), який передбачав позбавлення професії та відрубаний правої руки, а також французький Королівський едикт (1564), що встановлював смертну кару за підробне маркування парчі.

Занепад гільдій

У Франції гільдії скасував закон від 17 березня 1791 р., а привілеї англійських гільдій було відмінено в 1835 р. Проте занепад гільдій розпочався задовго до цього, адже вони поступалися місцем нерегульованим професіям, міжнародній торгівлі, великомасштабним підприємствам. Порушення правил гільдій призвело до зникнення їхньої символіки, яку замінили більш сучасні типи товарних знаків у XVIII ст.

Товарні знаки XIX ст.

Товарні знаки отримали свою сучасну функцію у XIX ст. Поява масового виробництва, ускладнення системи надходження товарів від виготінника до покупця, розвиток торгівлі вимагали універсальної ідентифікації товарів. Останні одержали найменування на додаток до родових найменувань, таких як інструменти, сірники, пиво тощо.

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Следующая