ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Завдання 1. Визначити семантико-стилістичні особливості односкладних та неповних речень.

1. Бір. Сосна. Над кручею стежкою співучою йшла, мов пісня, дівчина... (І.Нехода). 2. О Люба Інно. Я сам. Вікно. Сніги. Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми (П.Тичина). 3. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. Ніч (П.Тичина). 4. Любіть Україну, як сонце любіть. Як вітер, і трави, і води (В.Сосюра). 5. Побудувати паралелограм за двома сторонами і кутом між ними (з підручника). 6. Хрипіння коней. Вигук. Гул копит. Сталь цілить в сталь. Удар списа об щит (М.Бажан).

Завдання 2. Встановити типи поданих речень (неповні, односкладні: еліптичні, контекстуальні, ситуативні). В межах кожного типу визначити стилістичні відтінки, які вони вносять у текст.

1. Андрій поспішавсь додому... По дорозі тяглись люди з ціпками, з клунками... одні з села, а другі в село, як отой Марко Гуща, що недавно привели, як рештанта... Брав, пане добродзєю, в Адесі на фабриці сімнадцять карбованців у місяць і почав бунтувати... Начальство йому одно, а він йому друге... Ну, не хочеш, то маєш: — попарили нагаями та й гайда додому під калавуром. Та я б такому бунтареві... (М. Коц.). 2. Так було кілька день. Од середи до суботи. А в суботу... (А. Гол.). 2. Нудний чоловік. До краю нудний. І чого, скажи, так? І на курсах був, і грамотний вроді, і все таке прочее. А от... (І. Рябок.). 3. Югині накажи, щоб завтра забігла, і не сама, а з Андрієм! Тільки хай добре закутає його. Бо ті молоді матері... 4. Аж чую – летить, посви­стує і гуде розривна куля. Я сюди — гуде. Я туди – гуде. Я на­задвона за мною. Падаю в кущ — вона мені в чуб (М. Стельм.). 5. Поживеш, розди­вишся в хаті, та й ми тебе побачимо – отоді й за плату (Т. Шевч.). 6. На другий день, зібравшись, подибала до волос­ті. “Чого тобі?” – питає старшина. 7. “Та швидше!” — кричить Параска, вбігаючи на двір, стріваючи подругу (П. Мирн.). 8. І вперше в ту ніч думала без жалю за нього –хворого. Навіть хотілось, щоб швидше... (А. Гол.). 9. Грицькові менше я вірю, та й про нього недобрі чутки пішли, що з Федорою... (М. Стельм.). 10. Принцеса. Хто зна, якби я в день своїх заручин не стріла лицаря й не покохала — я, може, королевою була б щасливою, і гордо-злою, як і той мій наре­чений. Але тепер... (Л. Укр.). 11.—Я не Ганна, Не наймичка, я... Та й оніміла (Т. Шевч.). 12. Ось пішла чутка — цар їхатиме.— До царя! До царя!— гукнули села та хутори (П. Мирн.). 13. «...І таке моє слово, Югино: коли кріпко любиш нас — вийди за Дмитра». – «Тату...» — «Не перебаранчай» (М. Стельм.). 14. – За ваше... усміхнувшись, кивнув він го­ловою до дівчини й випив чарку. – “На здоров'ячко” – охоче відповіла та... (С. Вас).

Завдання 3. Вказати, які особливості розмовної мови відображені у способі узгодження присудка з підметом у таких реченнях:

1. Поки дзвонили, наше козацтво голилося, обувалося, одя­галося, і як вже була пора, одягнувши нові кримських смушків кожухи, стали виходити (Г. Кв.-Осн.). 2. Ще ледве зоря займалася, в Піски вступила москалів рота, як сарана на зелене поле, кинулись усе жерти, все трощити (П. Мирн.). 3. Враз у двір вскочило два хлопці й, важко відсапуючи, закричали разом... (М. Коц.). 4. Біля розваленої груби лежала кабиця, багацько битих горшків і купа попелу з вугіллям (О. Сторож.). 5. Пішло знов по селу шушукання, глум, таємні страхи. 6. З вулиці доно­сився гомін, біганина (П. Мирн.). 7. Знявся в хаті пил, як хмара, тріск, стогін і метушня (М. Коц.). 8. Було це... Та ще мій дід покійний, царство їм небесне, живі були. 9. Мама, ще як жили під Києвом, на цьому руку набили: вони тоді з козя­чого молока таке добре коров'яче «парне» робили, що й досі деякі дамочки київські згадують (О. Вишн.). 10. Після матері лишилась стара скриня, дві-три дранки і латаний кожух (М. Коц.). 11. Крім тих трьох людей, було в хаті ще зо три (І. Фр.). 12. Всі троє мовчки спускались униз, а далі звернули вбік од села і йшли так версти зо дві, то спускаючись, то дряпаючись по горбах (М. Коц.). 13. Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевч.). 14. Мені й вони двойко серце сушать, як подумаю-погадаю... 15. Не додивлялись до світової краси Панько і Карпо, працюючи над глухою домовиною. 16. Даром, що чужосторонній, та господар був добрий, хазяйствував, що й на стороні його усяке знало (М. Вовч.). 17. — Бувай здорова... Гляди ж, не забувай мого дідуся. Перекажи, хай вони не журять­ся (М. Коц.). 18. Перехожий, проїзжачий — що їм там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі богу!.). 19. То віз сно­пи Кайдаш з двома синами (І. Н.-Лев.). 20. – Мати як померли, та батько як узяли жінку другу, так я... по наймах усе (А. Тесл.). 21. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло в гріб його ще не звело (І. Фр.). 22. Невеликії три літа Марно пролетіли... А багато в моїй хаті лиха наробили (Т. Шевч.). 23. Було собі два брати — один убогий, а другий багатий (фолькл.). 24. До вулиці виходило двоє віконцят, котрі лед­ве трохи глипіли над землею (І. Фр.). 25. Увіходжу. Батько сердиті, сердиті... стоять, час­ник чистять (А. Тесл.).

Завдання 4. Виконати вправи:

Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.

Завдання 5. Проілюструвати на конкретному мовному матеріалі особливості функціонування окличних та питальних речень у різних стилях мови.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8--9 – 4 год.

Тема: Стилістичні можливості простого речення.

План

13. Стилістика речень з однорідними членами. Стилістичні фігури на основі однорідності.

14. Стилістичні можливості речень з відокремленими членами.

15. Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями.

16. Стилістичні можливості речень із звертанням. Звертання-речення.

 

Студенти повинні знати: поняття “ускладнені прості речення”, “однорідні члени речення”, “відокремлення в реченні”, “вставні і вставлені конструкції”, “звертання”; стилістичні можливості речень із різними видами ускладнень (з однорідними, відокремленими членами, із вставними і вставленими одиницями або звертанням) у різних стилях.

Студенти повинні вміти: визначати стилістичну спроможність різних видів простих речень; будувати прості ускладнені речення в різних стилях.

Питання для самоконтролю і завдання

10. Як трактується просте ускладнене речення науковцями?

11. Яка інтонація притаманна реченням із однорідними членами?

12. Яку функцію виконують відокремлення у реченні?

13. Для яких стилів характерні вставлені конструкції?

14. В чому виражається комунікативно-стилістична функція речень-звертань?

Література:

10. Ващенко В.С. Стилістика речення в українській мові: Навчальний посібник зі стилістичного синтаксису. – Д., 1968.

11. Дудик П.С. Стилістика української мови . – К.: Академія, 2001.

12. Єрмоленко С.Я. Синтаксис і стилістична семантика. – К., 1987.

13. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1967. – С.14-16, 17-46.

14. Кононенко В.І. Проблеми стилістичного синтаксису // УМЛШ. – 1975. – № 4.

15. Мацько Л.І. Стилістика української мови. – К., 1990.

16. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української мови. Синтаксис. – К., 1964.

17. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1999.

Завдання 1. Виписати з художніх творів 15-20 речень із звертанням, поділивши звертання за двома схемами.

І. За тематично-семантичними ознаками:

а) назви явищ природи;

б) назви істот;

в) назви людей;

г) метафоризовані народно-поетичні назви;

д) назви за професією;

е) за соціальним станом;

з) інші.

ІІ. За експресивно-стилістичними ознаками:

а) стилістично-нейтральні;

б) з виразом пошани;

в) емоційного захоплення, піднесення;

г) з осудом і зневагою;

д) з підлесливістю;

е) інші.

Завдання 2. Визначити стилістичну роль відокремлених членів речення, вставних та вставлених конструкцій.

Голе небо над ним. Світле, денне, воно й зараз таїть у своїй глибині всі зорі й сузір’я, що відкриваються тільки ночами (О.Гончар). У нас тільки в березні після хуртовини бувають оті несподівано дивовижні дні, коли, широко прокидаючись од сну, природа якимсь одним пристрасно-чародійним завершенням так поєднає землю і небо, як навіть бог не міг поєднати душу й тіло (М.Стельмах). І він відступив, маючи намір пройти мимо. Але його зупинили очі. Великі, сумні очі, в котрих горіло безмірне людське страждання (Ю.Мушкетик). І справді, не може бути щасливою хвора людина, мабуть, суттєвою умовою щастя людини є здоров’я, яке залежить від усієї сукупності умов, в яких вона живе (З журн.). Став я під ворітьми, – ворота були розчинені, – бачу дворочок чистенький, травистий і багато стежок проходжено перехресних (М.Вовчок). Та от, уяви собі, і не довелось (А.Головко). до речі, моїй доньці, мабуть, стільки років, як і вам... (П.Загребельний).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти