ВИМОГИ ДО АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ

Із суті безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків витікає головна умова – це збереженість насінників на рівні голівки коренеплоду коливається від 6-7° з тривалістю 7 і більше від 8-10° тривалістю більше двох діб, що відповідає середньодобовій температурі повітря 10-13 °С морозу при відсутності снігового покриву і 16-18 °С морозу при товщині його 10 см та промерзанні ґрунту на 40-60 см. Таким чином, критична температура вимерзання безвисадкових насінників є інтегральним показником сумісної дії температури повітря і снігового покриву. Зниження температури на рівні головки коренеплода нижче критичної приводить до загибелі не тільки верхньої частини, але і всього коренеплода, хоча на глибині хвостової його частини температура на 2-4° вища.

Дослідження, проведені в останні роки, показали, що найбільш сприятливі агрокліматичні умови (з погляду збереженості безвисадкових насінників) складаються в східній частині Криму (Нижньогірський, Совєтський, Кіровський, Білогірський райони) у порівнянні із західною і, особливо, північно-західною частиною (Первомайський, Роздольнянський, західна частина Сакського районів). Так, в середньому за 1996-2007, рр. збереженість у східній частині Криму (Совєтський район) становить 91,5% від зимуючих рослин. Аналіз багатьох експериментальних даних показує, що цілком гарантоване вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим способом можливе в зонах з теплими зимами, які характеризуються такими кліматичними показниками: середньодобова температура найхолоднішого місяця не нижче 4°, абсолютна мінімальна температура повітря – 24°С, середня температура із абсолютних річних мінімумів -18° морозу. Проте подальші дослідження показали, що у всіх зонах вирішальне значення має не тільки середньодобова температура повітря, але й температура ґрунту на рівні головки і її тривалість. Повна загибель зимуючих рослин (95% і більше) відмічена в роки, коли температура на рівні головки коренеплода знижувалась до 8-10° морозу протягом двох і більше діб. При тривалості температури 8-10° морозу до двох діб відмічено середню збереженість рослин (30-40%). Значне вимерзання рослин (70%) спостерігалось також при зниженні температури на рівні головки коренеплоду до 5-6 морозу і тривалості її більше двох діб. Зниження ж температури на рівні головки коренеплоду до 3-4° С морозу тривалістю до двох діб не приводило до загибелі рослин, більше двох діб приводило до незначної загибелі рослин (25-30%). На основі узагальнення багаторічних даних, одержаних у різних зонах, встановлено залежність між температурою на рівні головки коренеплоду, її тривалістю і збереженістю рослин у зимовий період.

Дослідження щодо збереженості безвисадкових насінників у зимовий період дозволили встановити деякі загальні закономірності між різними факторами (агротехнічними та метеорологічними) з одного боку і періодами з максимальним випаданням рослин у зимовий період – з другого. Безвисадкові насінники гинуть у основному в такі періоди:

- перший максимум випадання рослин відбувається в листопаді-грудні при перших морозах із пониженням температури до 8° морозу. В цей період гине, як правило, 15-25% рослин, в основному пізніх строків посіву;

- другий – у січні-лютому при стабільному зниженні температури до 20°С морозу, особливо при відсутності снігового покриву. В цей період гине найбільша кількість рослин (40-60%) усіх строків посіву. Але особливо ранніх та пізніх;

- третій період при останньому похолоданні в березні, коли температура знижується до 8-10°С морозу. Спостереження показують, що в роки з теплою зимою в третьому періоді гине максимум рослин.

Весняне відростання безвисадкових насінників у південних зрошуваних районах починається дуже рано (перша-друга декада березня), тому період їх перезимівлі становить 85-110 днів.

У південних районах, де весняний період тепліший, а день коротший, тривалість фази розетки складала 24-30 днів. Важливим у цьому зв'язку є початок і тривалість фази цвітіння насінників та достигання.

УІталії цвітіння триває в межах 10-15 днів, тоді як у північно-західній Європі воно може тривати до шести тижнів. Ця обставина, а також те, що в більшості районів бурякосіяння України при прохолодному і дощовому літі період цвітіння і достигання буває дещо довшим, а збирання пізнішим, ще раз підкреслює переваги безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків і перспективність його в південних зрошуваних районах.

За метеорологічними показниками в період проходження фаз розвитку безвисадкових насінників після перезимівлі показали, що цвітіння і достигання насіння в цій зоні проходять при високій середньодобовій температурі повітря і незначній кількості опадів. При цьому максимальна температура повітря в період цвітіння-достигання досягає 37-43°С, середньодобова – + 25-30°С, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) – 0,5-0,7. За таких умов тривалість цього періоду становить 36-40 днів (табл.4.3). Для порівняння: тривалість його в західній підзоні Лісостепу України становить 55-60 днів. У цілому ж за багаторічними спостереженнями тривалість вегетаційного періоду безвисадкових насінників після перезимівлі в зрошуваних умовах півдня становить 100-120 днів.

Таблиця 4.3 Метеорологічні умови в період проходження фаз розвитку насінників (АРК, середньобагаторічне)

У зрошуваних умовах зниження температури і підвищення вологості повітря в зоні насінника зумовлюється рядом факторів. До них насамперед слід віднести вегетаційні поливи, а також різну ширину міжрядь при вирощуванні сільськогосподарських культур. При цьому найбільш дієвим фактором є вегетаційні поливи (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Мікроклімат поля безвисадкових насінників у період

достигання насіння

Дослідження проводились на висоті 1-1,5 м від поверхні грунту.

Дослідження, проведені у південних районах України, також показали, що найсприятливішими для формування врожаю і якості насіння цукрових буряків є такий розподіл тепла і вологи (не враховуючи зрошення), коли ГТК у період фази розетки-стеблування становить 1,5-2 одиниці, фази стеблеутворення-цвітіння – 0,9-1,0 та цвітіння-достигання – 0,5-0,6 одиниці. Південні райони характеризуються більш інтенсивною сонячною інсоляцією. Так, тривалість її в період формування насіння в південній частині Степу становить 298-329, у центральній підзоні Лісостепу – 253-257 годин, надходження сумарної радіації за рік, відповідно, – 100-122 і 85-92 кілокалорії на 1см² плантації. При цьому вся сонячна радіація в травні і біля 100% у червні засвоюється листовою поверхнею безвисадкових насінників, у той час як у центральних районах бурякосіяння більш як половина кількості сонячної радіації потрапляє в грунт через слабо розвинену на цей час листкову поверхню.

Таким чином, висока середньодобова температура повітря, оптимальна вологість, яку досягають зрошенням, достатня кількість сонячної інсоляції і незначні опади в період формування насіння в південних зрошуваних зонах сприяють більш інтенсивному цвітінню і достиганню насіння порівняно з центральною і західною підзонами Лісостепу України. Це позитивно впливає на елементи продуктивності насінників, а в кінцевому результаті – на урожайність та якість насіння.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1Показники, що характеризують ріст і розвиток безвисадкових насінників у онтогенезі, та їх значення, наведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 Показники росту і розвитку безвисадкових насінників

^*) Всі показники взято за ширини міжряддя 45 см