Специфіка та склад суб’єктів туристичного ринку

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, внутрикомплексні вертикальні зв'язки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму.

Функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати наступним чином:

І - організаційно-інституційна;

II - фукціонально-господарська;

III - територіально-господарська підсистеми

Для безпосереднього функціонування індустрії туризму необхідна матеріально-технічна база, що створюється будіндустрією, продукти харчування, що постачаються АПК, транспортні засоби та транспортна мережа, ремонтна та будівельна база, трудові ресурси певної кваліфікації. Отже, з одного боку, господарський комплекс території сприяє розвиткові індустрії туризму, а з іншого, індустрія туризму впливає на розвиток господарського комплексу через створення попиту на певні товари та послуги.

Положення певного національного туристичного ринку на ринках вищого порядку з відповідним економічним ефектом від такого положення, забезпечується цілеспрямованою державною туристичною політикою, спрямованою на формування туристично привабливого іміджу. Туристична привабливість може розглядатися як основа регіональної туристичної ренти. Вона включає:

а) наявні туристичні ресурси, їх значення в культурній спадщині та стан;

б) екологічну ситуацію в країні в цілому на в туристсько-рекреаційних районах;

в) доступність пропонованих туристичних послуг: транспортну (наявність прямих рейсів, види транспорту, їх сполучення та взаємозамінність) та цінову (рівень цін на туристичні та інші послуги і товари, курс валют);

г) комфортність подорожування та якість обслуговування (різноманітна пропозиція послуг гостинності, споживчі характеристики яких відповідають співвідношенню ціна/якість).

Таким чином, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що споживання туристичного продукту, створеного національною індустрією туризму, забезпечується суб'єктами ринкової діяльності, а його рівень характеризує ефективність діяльності національного туристичного ринку: чим різноманітніший продукт здатна створювати національна індустрія туризму, тим ефективнішою як в економічному, так і в соціальному плані є її діяльність, тим більшу роль відіграє країна в світовому туристичному процесі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Питання для самостійного вивчення:

· Теорія абсолютної переваги А.Сміта.

· Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

· Теорема "вирівнювання цін на чинники виробництва" Хекшера-Оліна.

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

· Рейтинг лідерів серед країн, що приймають туристів.

· Рейтинг лідерів серед країн-постачальників туристів.

3. Тести:

1. Глобальна система, що регулює співвідношення попиту й пропозиції, а регулятором виступають міжнародні економічні зв'язки – це:
а) міжнародний ринок
б) світовий ринок
в) туристичний ринок
г) ринок послуг

2. За характером діяльності ринку не виділяють:

а) національний
б) внутрішній
в) регіональний
г) міжнародний

3. Продукт праці, корисний ефект якого виступає не в формі речі, а в формі діяльності, що спрямована на річ або людину – це:

а) послуга
б) товар
в) пропозиція
г) немає вірної відповіді

4. Що можна віднести до специфічних ознак послуги?

а) невідчутність

б) нерозривність виробництва та споживання

в) неможливість накопичення та зберігання

г) усі відповіді вірні

5. Чинники, що стимулюють розвиток ринку послуг:

а) розвиток НТП
б) зростання прибутків населення
в) глобалізація
г) усі вищезазначені чинники

6. Підвищена ризикованість, різнорідність діяльності за характером і масштабами, мобільність суб'єктів ринкової діяльності, значна галузева та територіальна диференціація, динамізм та диверсифікація – це характерні ознаки:

а) ринку послуг

б) ринку товарів

в) туристичного ринку

г) міжнародного ринку

7. Туристичний ринок – це:

а) комплекс послуг з задоволення різноманітних потреб туриста

б) сфера задоволення потреб населення в послугах, пов'язаних із відпочинком та змістовним проведенням дозвілля

в) сфера реалізації туристичного продукту та товарів туристського призначення

г) всі відповіді вірні

8. Специфічні риси туристичної послуги:

а) комплексність, мобільність, ритмічність, роздільність процесу виробництва та споживання
б) нероздільність процесу обслуговування, комплексність
в) комплексність, мобільність, ритмічність, нероздільність процесу обслуговування
г) ритмічність, комплексність, мобільність

9. Туристичною послугою може вважатися:

а) надання туристу проживання, харчування або переміщення
б) комплекс послуг з задоволення різноманітних потреб туриста: у відпочинку, харчуванні, переміщенні та інших, які сприяють забезпеченню мети подорожі
в) задоволення різноманітних потреб туриста: у відпочинку, харчуванні, переміщенні та інших
г) немає вірної відповіді

10. Туристичні послуги за значенням в процесі подорожування поділяються на:

а) основні та додаткові
б) основні та супутні
в) основні, додаткові та супутні
г) немає вірної відповіді

11. В'їзд туристів з інших країн (іноземний туризм) і споживання ними національного туристичного продукту є джерелом зростання національного прибутку і розглядається як:

а) імпорт
б) експорт
в) реекспорт